позакладати

-а́ю, -а́єш, док.

1) перех. Покласти, засунути куди-небудь, за щось усе чи багато чого-небудь.

2) перех. Заповнити чим-небудь отвори, заглибини, пустий простір і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. || Наклавши чогось, закрити все чи багато чого-небудь.

3) перех. Замкнути з допомогою засува, палиці і т. ін. або заставити чимсь усе чи багато чого-небудь.

4) перех. і неперех., безос., розм. Про хворобливе відчуття заповненості в грудях, вухах, носі.

••

Позаклада́ло кому безос., вульг. — хто-небудь перестав чути, оглух.

5) перех. Почати будувати все чи багато чого-небудь.

6) перех. Віддати все чи багато чого-небудь у заклад за позичені гроші і т. ін.